Історія створення Центру професійно-технічної освіти №2.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.97р. №526, наказу Міністерства освіти України від 04.06.97р. №194 та наказу управління освіти Харківської облдержадміністрації від 09.06.97р. №264 «Про вдосконалення мережі професійно-технічних закладів» в Харківської області на базі ліквідованих професійно-технічних училищ №№7, 37 та вищого професійного училища №20 був створений Навчально-виробничий центр професійно-технічної освіти №2, перейменований 30.06.2000р. (наказ МОН України №268) в Центр професійно-технічної освіти №2.
Вище професійне училище №20 м. Харкова засновано в листопаді 1943 року, через 3 місяці після звільнення м. Харкова, як школа фабрично-заводського навчання №8, у подальшому ФЗН №32. Знаходячись на базі верстатобудівного заводу, учні школи під керівництвом майстрів
та викладачів брали участь у відбудові підприємства, відновленні зруйнованого міста, виконанні завдань для фронту. У 1956 році 10 місячна школа ФЗН №32 перетворюється у двохрічне будівельне училище №8.
У 1968 році училище стає міським професійним училищем №20, яке через 10 років, як СПТУ №20 одночасно з професійною підготовкою будівельників надає учням середню освіту.
Наказом Міністерства народної освіти №158 від 16.07.90 року СПТУ №20 отримує статус вищого професійного училища №20, яке ліквідується в червні 1997 року і входить в склад Центру професійно-технічної освіти №2. За час.
Існування ВПУ №20 підготувало тисячі кваліфікованих будівельників для базового підприємства «Промбуд-2» м. Харкова-та інших будівельних підприємств країни.
Протягом багатьох років навчальним закладом керували досвідчені інженери-педагоги Кульчицький В.С., Кулінич О.П., Біда Л.П., Калінін І.А., Єрегін М.Я., а в останні 17 років директором ВПУ №20 був Протопопов Анатолій Іванович, з 1997р. по 2004р. директор Центру ПТО №2.
Професійно-технічне училище №37 було засновано у січні 1944 року, як школа фабрично-заводського навчання №16. В залежності від потреб народного господарства та у зв'язку з відкриттям нових навчальних закладів училище зазнало ряд перетворень. У 1956 році школа ФЗН №16 перетворюється у будівельну школу №4. Протягом багатьох років, змінивши декілька назв, училище перетворюється з 1993 року в професійно-технічне училище №37 і одночасно з будівельними професіями надає молоді середню освіту.
Спільно з колективом базового підприємства - «Домобудівний комбінат №1» та інших будівельних організацій міста учні та майстри виробничого навчання ПТУ №37 приймали участь у будівництві житлових будинків Салтівського житлового масиву, шкільних та дошкільних закладів.
Цим навчальним закладом протягом багатьох років керували директори: Супрун Ф.Л., Волков 1.1., Діхтярь І.Д., Таможніков І.А., а в останні 10 років Котовенко М.О., який з 2002 року очолює Харківський професійний ліцей будівництва.
Професійно-технічне училище №7 було засновано у червні 1973 року і на той час мало статус міського ПТУ №7. Як і більшість профтехучилищ України з 1984-1985 навчального року МПТУ №7 почало надавати учням з будівельними професіями і середню освіту, змінив назву на СПТУ №7.
Учні та майстри виробничого навчання ПТУ №7 разом з робітниками базового підприємства «Промбуд-2» та інших будівельних організацій міста і області приймали участь в будівництві Оперного театру, Роганського житлового масиву, заводу «Турбоатом», Комсомольської ГРБС, заводу ХБМЗ, Ізюмського оптико-механічного заводу, Харківського велозаводу.
Колектив ПТУ №7 на чолі з досвідченими педагогами та керівниками, директорами училища Мокренко В.М., Федорін Н.П.,
Головіновим В.П. (в теперішній час головний консультант Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти), Бабічем В.В., Данченко А.Д., Міщенко В.І. створив сучасну навчальну матеріальну базу, завдяки якій здійснювалась високоякісна підготовка робітників будівельних професій.